Тут подається коротка розповідь про яскраві й насичені творчістю життєві дороги сестер. Все розповісти неможливо, але можна додати ще деякі нюанси до рис талановитих українок та їх родини.
Тамара Ганенко. Тамара довгий час працювала штатним кореспондентом кількох газет України та США, є журналісткою і письменницею, авторкою кількох книг та численних публікацій у друкованих виданнях та інтернетних збірках України, США, Канади, Англії та інших країн. Знання життя й людського єства Тамарі додало й те, що вона дякий час працювала також вчителькою мови й літератури, музики й малювання. За її творчістю було створено немало телевізійних та радіо-передач. Перша поетична книжка Тамари Ганенко “Тече Раставиця“ *стала лауреатом Літературно-Молодіжної премії міста Білої Церкви, творчість мисткині вивчають у школах України. Наступною стала кнуга “Із тернами в серці“*. До речі, найостаннішу книжку поезії та прози Тамари Ганенко “Смак щастя“ * іще можна придбати (лімітований тираж), зробивши запит за електронною адресою внизу сторінки.
Леся Ганенко. Окрім створення прекрасних і детальних картин, Леся Ганенко має солідний досвід педагогічної роботи. Давала уроки малювання, художньої чорно-білої фотографії, дизайну та шиття, в’язання одягу та різних інших видів декоративно-прикладного мистецтва в школах України. Викладала мову й літературу. Працювала в кількох художних студіїях (“Дріада“, Біла Церква – одна з них), де малювала і набивала килими та інші вироби, що охоче розкуповувались населенням. Живучи в Америці, Леся багато років працювала в різноманітних творчих проектах (неповний список напрямків: акриловий розпис дерев’яних виробів, фарбування і дизайн шарфів з використанням різних декоративних елементів, створення намист і браслетів, виробництво і оформлення святкових декорацій).
А все починалось з дитинства. Сестри розповідають як з ранніх років їхні ранки починались із довгого й детального розглядання маминої колекції вирізок малюнків і репродукцій відомих живописців та інших цікавих художників. Мама Ольга Степанівна, що і нині живе з сестрами, завжди обожнювала мистецтво і сама добре малювала (саме про материнський вплив на творчість художниць Ганенко писалося 2017 року в найстарішій американській газеті української діаспори «Свобода» (автор – Левко Хмельковський) . Мамине дитинство прийшлось на важкі воєнні роки, тому для власної творчості вона мала лиш сердечко (стержень) олівця (мама її, Степанида, голосиста співачка і красуня, хоч вічно була зайнята тяжкою працею, але все зробила для того аби її діти вивчилися і здобули вищу освіту). Донькам же щедро купувала найповніші набори кольорових олівців і поширених фарб. Сама вчителька, мама Ольга Степанівна обожнювала освіту і все робила для того аби діти повноцінно розвивалися і навчались. Згадує, що доньки завжди дуже любили природу і все просили повести їх в ліс, до річки. Мама покидала всі нагальні спави і йшла зі своїми дітьми, детально відповідаючи на їхні питання про квіти і птахи, про звірят, пори року і все на світі. Сестри кажуть, що ім дуже пощастило з мамою. Вони дуже багато малювали, і стіни всього будинку були обвішані їхніми малюнками. А ще дівчатка мали велику бібліотеку, якою щедро ділилися з друзями, запрошуючи їх в гості, розігруючи театральні вистави, до яких самі ж вигадували й виготовляли театральні костюми та декорації.
Ще згадують часті музичні вечори, коли збиралося найближче коло музикальної татової родини. Татова сестра Тетяна Григорівна Ганенко грала на гітарі, мандоліні або балалайці, син Горик (Григорій Васильович Ганенко) – на гітарі, і всі співали українських пісень. Солістками ж не раз були маленькі сестрички Тома і Леся, бо добре тримали мелодію своїми високими сопрано. Так і лишилися в дитячі та юнацьких років вокальними солістками, танцюристками й артистками, з“являючись на сценах ще довгі роки, беручи участь у співочих і танцювальних ансамблях та хорах, співаючи у вокально-інструментальних ансамблях та агітбригадах, виступаючи у драматичних гуртках та студіях, пишучи власні сценарії і постановлюючи різноманітні свята і події. А вже без малювання їхнього ніде не обходилося. Чи то оформлення шкільних стінгазет, чи написання художніх плакатів, чи малювання і створення художніх декорацій і костюмів для драматичних студій, а чи оформлення альбомів подружкам та хлопцям в армію, як тоді робили. За всим приходили до сестер, а вони то радо і душевно виконували.
А на баяні прекрасно грав тато Василь Григорович Ганенко, талановитий самородок, танцюрист і красень, людина широкої й доброї душі. З дитинства його абсолютний слух цінували у церковнім хорі, в якім співав. Татову долю нещадно обпалила й покалічила війна, сталінські репресії, сталінський Голодомор 1933-го. З голоду померли тоді і тато, і мама, згинули старші брати. Вижили лиш меншенькі, – Таня і Василь, яким мама і тато до останніх своїх хвилин (мати згасла від голоду перша, за нею – тато) підсовували дрібні шматочки їжі. Василь довгий час керував місцевим Домом Культури, без його баяна не обходилось жодне сільське весілля. “Дівчатка мої, сироїжечки“, – співав він донькам, яких несамовито любив і також нерідко брав з собою у походи до лісу та на природу. Возив їх і на комбайні, часом у жнива працюючи комбайнером… “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю…” – досі звучить сестрам улюблена татова пісня, хоч його вже давно нема, дивиться він зверху ангелом. Чи соколом… І лине-лебедіє над усим незабутній “Полонез Огінського“, виконання якого тато постійно, самотужки в юності вивчивши нотну грамоту, вдосконалював протягом всього життя. Ще любив грати “Марш слов’янки“, “Чардаш“, “Київський вальс“. І вчив дочок грати на баяні…
Щедра вкраїнська земля дала сестрам безліч талантів. То ж не дивно, що картини художниць Лесі й Тамари Ганенко вражають глибиною і багатством, детальністю й витонченістю форм, справжністю краси. Хай приносять вони радість і щастя як багатьом нинішнім колекторам і володарям картин сестер Ганенко, так і тим, хто приходить подивитися на творчі здобутки та понести їх світлу іскорку далі у світ, вже в собі…
* За посилками зверху можна прочитати деякі твори з книжок Тамари Ганенко.
Контакти художниць і Замовлення робіт – fineartsbyhanenko@gmail.com. Просимо писати з будь-яких питань. Замовлена робота може бути вислана або особисто забрана зі студії за попередньою домовленістю.
Fine Arts by Hanenko 